Діана Коломоєць

Століття Станіслава: коротка розповідь про довге життя Людкевича

Діана Коломоєць
"Творчість *** перейнята громадянським пафосом, позначена масштабним національним колоритом", - пише про нього Вікіпедія. Погодьтеся, що такий вступ не змусить вас навіть дізнатися ім'я композитора, про якого йде мова. Але дізнатися варто, бо життя Станіслава Людкевича дійсно цікаве.
Статті: Часопис |A:|

Формалісти по-українськи (Частина ІІ)

Діана Коломоєць
Найвідомішими жертвами боротьби з так званим «формалізмом» у музиці стали російські композитори Сергій Прокоф’єв та Дмитро Шостакович. Про них розповідалося у першій частині статті. Але українським митцям дісталося не менше. Про них ітиме мова далі.
Статті: Часопис |A:|

Як «Велика дружба» призвела до великого музичного терору (частина І)

Діана Коломоєць
На початку 1948 року вийшла постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про оперу «Велика дружба» Вано Мураделі». Цей документ став початком великого терору щодо композиторів, які не вписувалися у радянську систему. Їх оголошували «формалістами», а їхню музику - «антинародною», «буржуазною» та «шкідливою».
Статті: Часопис |A:|

Янголи і демони Карло Джезуальдо

Діана Коломоєць
Хто знає, чи мав би Карло Джезуальдо таку композиторську славу, якби не моторошні деталі його біографії. Він жорстоко вбив свою першу дружину та її коханця, проте сам зраджував другій. Його звинувачували у садомазохізмі та зв'язках із відьмами. Але музика Джезуальдо, сповнена каяття та спокути, ніби існує поза часом.
Статті: Часопис |A:|

Леонін або Перший композитор Західного світу

Діана Коломоєць
Про «Магістра Лео» з Нотр-Дам де Парі ми достеменно не знаємо нічого. Навіть того, чи існував він насправді. Усе, що ми маємо про нього, – конспект невідомого студента ХІІІ століття та віру, що Леонін написав «Велику книгу органуму», колиску західної класичної музики.
Статті: Часопис |A:|

Композитор-скандаліст Тарквініо Мерула

Діана Коломоєць
Прізвище цього композитора рідко з’являється в афішах. Хоча невідомо, яким шляхом пішла б без нього музика бароко. Він прожив довге, як для італійця початку XVII століття, життя – 70 років. За його хвацьку вдачу його звільнили з роботи, заборонили працювати з музикантами і він навіть ледь не потрапив під суд. Але врешті у пам’яті нащадків він залишився великим майстром на ім’я Тарквініо Мерула.
Статті: Часопис |A:|

Як чернець «винайшов музику»

Діана Коломоєць
Чернець Ґвідо Аретинський, який жив в італійському місті Ареццо на рубежі Х і ХІ століть, був звичайним вчителем співу. Але саме він здійснив революцію у музиці – винайшов ноти і заклав основу музичної грамоти. За це його прозвали inventor musicae – «винахідник музики» – та поставили на один щабель з Орфеєм і Піфагором.
Статті: Часопис |A:|