Романтична класика на альті

Романтична класика на альті

Романтична класика на альті

Для вас гратиме молодий віртуоз – Андрій Савич. Романтична музика серед вишуканої атмосфери XIXст зробить Ваш вечір незабутнім.

Тільки два виступи.
30 вересня, 1 жовтня

1 жовтня - квиток

Романтична класика на альті

Для вас гратиме молодий віртуоз – Андрій Савич. Романтична музика серед вишуканої атмосфери XIXст зробить Ваш вечір незабутнім.

Тільки два виступи.
30 вересня, 1 жовтня

30 вересня - квиток
|

Андрій Савич

Навчався в Львівській національній музичній академії ім.М.Лисенка та у Королівському коледжі музики в Мадриді (під керівництвомі Дімут Поппен). Вдосконалював майстерність також в Джонатана Брауна (Casals Quartet) та Хайме Мюллера.

Багато концертує як соліст та артист оркестру. Зокрема співпрацював з такими оркестрами, як Bron Chamber orchestra, I.Сulture orchestra, London&Vienna Кammerorchester, Orquesta Sinfónica Freixenet, Sinfonietta de la ESMRS, Camerata Viesgo de la ESMRS, Orquesta Clásica Santa Cecilia, під керівництвом таких диригентів як Stefan Lano, Maxim Vengerov, Zubin Mehta, Krzysztof Penderecki, Kirill Karabitz, Georg Kugi.
Як соліст та камераліст виступає в Україні, Польщі, Іспанії, Італії та Норвегії.

У 2017 році отримав першу премію на конкурсі Central International Music Competition 2017, Malta.

На даний момент грає на альті виготовленому майстром George Craske, який наданий у користування відомим колекціонером Крістофон Ландоном.

У програмі

Дж. Енеску – Концертна п’єса
Й. Брамс – Соната для альта та фортепіано №1, фа мінор
Р. Шуман – Адажіо і Алєґро,
Р. Вооан-Вільямс – Романс
С. Рахманінов – Вокаліз
П. Гіндеміт – Соната ор.11 №4

}

Час

30 вересня, субота, 18:00
1 жовтня, неділя, 15:00

Адреса

Львівська національна галерея мистецтв ім.Б.Возницького
Музичний салон в Картинній галереї
вул.Стефаника 3

Квиток: 30 вересня

Квиток

Квиток: 1 жовтня

Квиток

До першого концерту

День(и)

:

Година(и)

:

Хвилин(и)

:

Секунд(и)

Відкривай Класику разом із Collegium Musicum

Стеж за нами у Фейсбуці

FACEBOOK

«Збірник літургійних пісень» Людкевича вперше прозвучав повністю

«Збірник літургійних пісень» Людкевича вперше прозвучав повністю

«Збірник літургійних пісень» Людкевича вперше прозвучав повністю

Світлана Григорчук для Часопису |А:|

У Львові відбувся ЛюдкевичФест під натхненним гаслом «Нове дихання музики». 8 вересня відбулося атмосферне відкриття фестивалю, яке було присвячене спогадам та перегляду унікальних медіаматеріалів про композитора. Поміж численних лекцій та екскурсій до будинку Людкевича, проводяться і, безпосередньо, музичні концерти з творів митця. Перший такий відбувся 9 вересня, де слухачі змогли насолодитися унікальним циклом «Збірник літургійних пісень», який вперше прозвучав повністю! Виконував цикл вокальний ансамбль Collegium Musicum під орудою диригента Віктора Пилипишина старослов’янською мовою.

 

«Літургія» з’явилася на світ у 1922 році та отримала схвалення у церковному колі Галичини. Даний збірник являється певною «мозаїкою» з народних пісень та музичних фрагментів різних композиторів, окрім Людкевича. Так, у творі використовуються церковні твори чехів Алойза Нанке та Вінкента Серсавіє, а також – українських композиторів Дмитра Бортнянського, Михайла Вербицького, Івана Кипріяна, Миколи Лисенка, Віктора Матюка.


Надзвичайно вдалою і гармонійною вибрана локація для виконання «Літургії», нею став Музей Пінзеля, що на площі Митній. Колись давно, це був костел Кларисок, а що ж краще може підійти для виконання духовного твору, як не «намолене місце». Під час виконання «Літургії» відчуття витання навколо чогось Вищого було постійно. Музика Людкевича підсилювала і доповнювала слова кожної частини, чергування мінору з мажором супроводжувало слухачів від глибоких роздумів до світлого Благословення. Це був час абстрагування від цілого світу, буденних проблем та непотрібних клопотів. Відвідувачі мали змогу спостерігати за спільним творінням Станіслава Людкевича, Йогана Георга Пінзеля та Станіслава Строїнського, фрески ХVII ст. якого «оживали» і «дихали» у супроводі музики. Особливо, відома нога на фресці «Св. Петро та Павло», яка, практично від коліна, із зображення переходить у скульптуру,
видавалася вже аж надто реалістичною.

Година концерту пролетіла непомітно, проте, відчутно подарувала той внутрішній спокій та мир у душі, що стало вдалим та натхненним початком фестивалю.

Світлана Григорчук

Світлана Григорчук

Спеціально для Часопису |А:|

Пам’ятаю, був вечір, йшов по вулиці, а потім – «ФА-ДІЄЗ»

Пам’ятаю, був вечір, йшов по вулиці, а потім – «ФА-ДІЄЗ»

Пам’ятаю, був вечір, йшов по вулиці, а потім - «ФА-ДІЄЗ»

Авторка: Христина Пікулицька

Есей історикині Христини Пікулицької із циклу текстів “Слухаючи Людкевича”, спеціально до фестивалю “Людкевич Фест


 До того, як приступити до написання цього есе, я проштудіювала всі можливі публікації про Станіслава Людкевича в Інтернеті. Звісно ж, із сучасним ритмом життя, до бібліотеки я так і не дійшла. І коли, здавалося, я вже була готова написати узагальнюючу біографію львівського композитора у формі «дата-подія», я почула про Людкевича анекдот, який у Львові гуляє вже багато років. У нашій невеликій компанії зайшла мова про довгожителів, які ніколи собі не відмовляли у добрих сигаретах та чарці на великі празники, і при цьому помирали у поважному віці через дрібні хвороби. І тут мій товариш-медик згадав історію про Станіслава Людкевича, який прожив трохи більше 100 років. Якось Людкевич, будучи вже у поважному віці, ввечері переходив дорогу на одній із львівських вулиць. Чи то не побачив, чи то не почув, але його збила машина. І коли він опритомнів, його спитали, що він пам’ятає про цю подію. На що він відповів: «Пам’ятаю, що був вечір, я йшов по вулиці, а потім «ФА-ДІЄЗ»!» Тому мені закортіло розповісти про Людкевича як про львівського інтелігента, як про людину, яка в радянські часи зберігала у собі шарм минулої епохи.

Для початку вартувало б розібратися, чому Людкевич був українцем серед «радянських людей». Він народився у 1879 році у місті Ярослав над річкою Сян, яке зараз є частиною Польщі. Місто дуже давнє, засноване, за припущеннями багатьох істориків, самим Ярославом Мудрим, яке в Середньовіччі користувалося Маґдебурзьким правом, а в часи Австрійської, а згодом Австро-Угорської імперії активно колонізували німці. Тому Людкевич зростав у колоритному місті, де проживали представники багатьох народів (поляки, німці, євреї, українці), кожний з яких намагався зберегти свою ідентичність.

Дідо Станіслава Пилиповича по батьковій лінії, Михайло, закінчив Львівську духовну семінарію і Львівський університет, приятелював з «Руською трійцею», Миколою Устияновичем. А тато Станіслава – Рандольф-Станіслав-Пилип – 45 років вчителював у ярославській школі. Дід по маминій лінії – Олексій Гіжовський – був священиком, теж вчився у Львівській духовній семінарії і Львівському університеті. Доньку Гонорату – маму Станіслава – музики вчив сам Михайло Вербицький1. Лише з таких коротких відомостей можна здогадатися, в якій атмосфері ріс Станіслав Пилипович, адже вчителі та священики за часів монархії Ґабсбуґів були єдиною справді українською інтеліґенцією.

Під час навчання в гімназії і по її закінченні, Станіслав їздив по містах і селах з хором, на власні очі бачив як живуть люди у його рідному краї: українська більшість у селах і мізерна меншість у містах; українська мова у побуті і польська та німецька – в освіті, науці, адміністрації; українська народна пісня протягом всього життя простолюду і твори відомих європейських композиторів на всіх сценах Галичини. Станіслав Людкевич знав про проблеми українців не з підручників чи розповідей батьків та їхніх друзів, він їх на собі відчував, вивчаючи тоді «непрестижну» українську філологію на філософському факультеті Львівського університету.

А згодом була військова служба у Відні у 1903-1904 роках, через що під час Першої світової війни його призвали у військо, російський полон у Петровську (Казахстан), національно-визвольні змагання в Україні, коли Людкевича у 1917 році у Київ викликав Генеральний секретаріат УНР. Але у 1919 році він вернувся до Львова, тепер вже польського. За такий короткий період часу на очах композитора було стільки війни, політики і хаосу, що він повністю заглибився у творчість і міцно оберігав музику від впливу політики.

Не вражали Людкевича і ідеї комуністів, які розказували про рівні права народів на самобутність, на право бути господарем у своєму краї. Після російського полону і «червоного терору» загонів Муравйова у Києві, Станіслав Людкевич був «втрачений» для «радянізації». Коли у 1939 році СРСР окупував Львів, на партійних зборах він вимовив тепер уже крилату фразу: «Червоні нас визволили, і нема на то ради!»2 Людкевич не боявся. Не боявся виступити на захист Василя Барвінського і всіх інших композиторів, яких звинувачували у «буржуазному націоналізмі»: «…в українців національна обмеженість менше виражена, ніж в інших народностей, але чомусь на ній особливо наголошують»3. Не боявся говорити про те, що люди мовчали навіть вдома4. Він був українцем серед радянських людей.

Але він і не втрачав своєї «європейськості». Все ж таки молоді роки Людкевич провів у Галичині – коронному краї європейської дуалістичної монархії, яка дбала про свою інтеліґенцію. На початку ХХ століття Львів був справді європейським містом, торговим і культурним центром краю. По Львові їздив електричний трамвай, у рестораціях вирішували свої справи підприємці, студенти Львівського університету слухали лекції професорів зі всієї імперії, у театрах грали п’єси європейських режисерів, діяло НТШ, «Просвіта» організовувала бібліотеки і читальні по селах і містечках. У такому Львові Людкевич жив. Після закінчення Львівського університету і недовгого вчителювання у гімназії, він проходив військову службу у Відні. Там він знайшов можливість познайомитися з творами А. Брукнер, Г. Малера, Р. Штрауса, Дж. Пуччіні, Р. Леонкавалло. А у 1907 році Людкевич спеціально поїхав у столицю Австрії вчитися на музикознавчому факультеті Віденського університету композиції у О. Цемлінського і контрапункту у Г. Греденера. Їздив у Мюнхен і Ляйпціґ, щоб послухати Г. Рімана5. Тому вплив модерних течій у музиці, графоманії, примітивізму Людкевич просто не сприймав6.

І от такий Станіслав Людкевич – українець за національністю, європеєць за характером – мусив жити у радянському Львові, працювати у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка (до 1939 року), потім Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка (до 1974 року), давати концерти. Можна собі лишень уявити, на скільки контрастував Людкевич на фоні нового радянського суспільства.

Дуже цікавими є спогади його студентів про манери професора, старого інтеліґента. Тамара Гнатів7, учениця С. Людкевича, тепер кандидат музикознавства, професор, згадує гумор свого вчителя: «Усі студенти знали історію про те, як наш улюблений декан І. Гриневецький якось зробив зауваження С. Людкевичу, що знання не усіх студентів є відмінними і що існують окрім «відмінно» ще інші оцінки. Тоді Професор на іспиті частині групи поставив «відмінно» і після цього оголосив, що решта студентів здаватимуть завтра, бо на сьогодні «усі п’ятірки закінчилися». Або така історія диригента і музикознавця Івана Гамкала8: «… у Людкевича була цікава зустріч з польським поліціантом в окупованому Львові. Коли поліціант ввечері його зупинив і, перевіривши документи, запитав: «Pan jest Polakem czy Ukraincem?» на що Людкевич відповів: «A jak pan myśli?» і розгублений поліціант його відпустив». Любомира Мелех-Яросевич9 також з теплом згадує про Людкевича: «Стоїмо групою студентів у вестибюлі другого поверху консерваторії (будинок на вул. Чайковського, 7). Зі сходів спускається професор Людкевич: «Добрий день!» – вітаємось хором. Станіслав Пилипович раптово зупиняється і, вдаривши себе рукою по чолі, швидко біжить вгору назад. Оглядаємось, збиті з пантелику. Та ось уже наш професор повертається в капелюсі і, елегантно знімаючи накриття голови, відповідає нам: «Моє поважання!»

Гідно описати творчий доробок львівського композитора дуже важко, а тим більше немузиканту. Проте не складно собі зрозуміти, що якщо Людкевич у тоталітарній державі, яка ненавиділа все національне і русифікувала культуру всіх радянських республік, писав музику для українських народних пісень, до творів Т. Шевченка, І. Франка і М. Рильського, популяризував творчість М. Лисенка, то це не просто видатний композитор, це Людина з почуттям власної гідності.

Станіслав Людкевич справді неординарний композитор, хороший вчитель і свідомий українець. Він був ще з тих людей, які жили своєю працею, які любили життя і вміли його жити, які керувалися тими універсальними максимами, які неможливо знівелювати, які будуть цінувати і розуміти наступні покоління. Але був і справжнім інтеліґентом, із властивим лише для Львова гумором, гідним себе і свого слова.


Христина Пікулицька, історикиня
вересень, 2017
Часопис |А:| Collegium Musicum
Вільне культурне онлайн видання
Редакційна колеґія: Іван Остапович, Тарас Демко


1 «Композитор Станіслав Людкевич: галицька мелодія з вершин і низин» (https://dt.ua/SOCIETY/kompozitor_stanislav_lyudkevich__galitska_melodiya_z_vershin_i_nizin.html)

2 Ірина Халупа «30 хвилин у різних вимірах» (https://www.radiosvoboda.org/a/912308.html)

Гнатів Т. Станіслав Людкевич. Штрихи до портрета» / Тамара Гнатів // Мистецтвознавство України: 36 наукових праць [текст] / Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України; редкол.: А. Чебикін (голова), О. Федорук (гол. ред.), М. Яковлєв [та ін.] – К. Фенікс, 2013. – Вип. 13. – ст. 95 (http://elib.nplu.org/view.html?id=5501)

Гамкало І. Мої спогади про Станіслава Людкевича [Електронний ресурс] / І. Гамкало. — Режим доступу: http://mari.kiev.ua/PDF_2011/ Hud-Kultura_7-2010/347-359.pdf.

Павлишин С. Станіслав Людкевич. – К: «Музична Україна», 1974. – ст. 8-9 (http://chtyvo.org.ua/authors/Pavlyshyn_Stefaniia/Stanislav_Liudkevych/)

Мисько-Пасічник Р. Василь Барвінський та Станіслав Людкевич: діалоги на мистецьких перехрестях / Роксоляна Мисько-Пасічник // Вісник Львівського університету. – 2009. – Вип. 9. Серія: Мистецтвознавство. – ст. 97 (publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/artstudies/article/download/2846/2921)

Гнатів Т. Станіслав Людкевич. Штрихи до портрета» / Тамара Гнатів // Мистецтвознавство України: 36 наукових праць [текст] / Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України; редкол.: А. Чебикін (голова), О. Федорук (гол. ред.), М. Яковлєв [та ін.] – К. Фенікс, 2013. – Вип. 13. – ст. 93 (http://elib.nplu.org/view.html?id=5501)

Гамкало І. Мої спогади про Станіслава Людкевича [Електронний ресурс] / І. Гамкало. — Режим доступу: http://mari.kiev.ua/PDF_2011/ Hud-Kultura_7-2010/347-359.pdf.

Мар’яна Зубеляк «Несерйозні історії або шкіци про Сяся Людкевича» (http://photo-lviv.in.ua/neserjozni-istoriji-abo-shkitsy-pro-syasya-lyudkevycha/)

Сопрано Софія Соловій. Історія успіху

Сопрано Софія Соловій. Історія успіху

Сопрано Софія Соловій. Історія успіху

Напередодні Людкевич Фесту, ми поспілкувались із Софією Соловій, відомою українською співачкою - сопрано, яка родом зі Львова, досягла успіху та визнання далеко за межами України, і вже незабаром у тандемі із піаністкою Юлією Маківничук представить львівській публіці солоспіви Людкевича.

Напередодні Людкевич Фесту, ми поспілкувались із Софією Соловій, відомою українською співачкою – сопрано, яка родом зі Львова, досягла успіху та визнання далеко за межами України, і вже незабаром у тандемі із піаністкою Юлією Маківничук представить львівській публіці солоспіви Людкевича.


Розкажи нам трохи про себе. Я знаю, що твої батьки музиканти. Як сталось так, що ти почала співати?

Так, це правда, я народилась в родині музикантів. Фактично виросла в Хоровій Капелі “Трембіта”, де на той час працювали батьки і дідусь. З 4 років вчилась на фортепіано, з 6-ти почала навчання в музичній школі ім. С.Крушельницької. Але ні тоді, ні під час навчання в Львівській Консерваторії на музично-теоретичному факультеті, не думала, що мій голос придатний для сольного співу, і тим більше опери! Але те, що я співала в багатьох хорах, друзі, які радили йти вчитись, прихильна реакція публіки на мої соло в хорових творах, дали мені поштовх таки розпочати навчання вокалу. Не шкодую.

Сайт львівської філармонії в твоїй біографії подає інформацію, що ти закінчувала консерваторію також і як музикознавенць. Розкажи, як вдавалось поєднувати?

Мені не довелося поєднувати, бо спершу я провчилась 5 років у Львівській Консерваторії на Музично-теоретичному Факультеті, захистила диплом у Л.О.Кияновської, і відразу в той же рік вступила ще раз до тієї ж Академії на Вокальний Факультет в клас Нар.артистки України Володимири Чайки. Провчилась у неї 5 років, і навіть отримувала підвищену стипендію ім. С.Крушельницької. А захистивши вокальний диплом (виставою “Любовний напій”, Ґ.Доніцетті) я відразу вступила до асистентури-стажування в клас до Нар.артиста України Ігора Кушплера і провчилась в нього ще 3 роки. Отже, маємо 13 років навчання тільки у Львові. До речі, невеличкий відступ: за той час, поки я вчилась, наша Консерваторія змінила назву на Вищий Музичний Інститут, а ще через деякий час – на Державна Музична Академія. Так що, не виходячи з одних і тих же стін, я вчилась в трьох різних – за назвою- вищих навчальних закладах 😉 .
Моя музикознавча “база” дуже допомагає мені в моїй теперішній професійній діяльності.

 

Знаю, що в твоєму репертуарі є різні оперні партії та камерна музика, Чому ти більше надаєш перевагу, опері чи камерному музикуванню?

Я однаково люблю і оперу і камерну музику, нема преференцій. Це два різні жанри, які дають можливість співакові розкрити свої професійні якості і якнайкраще донести до людей свої думки чи стан душі. Вони дуже споріднені, більше навіть, ніж вважається. Хоча так: опера все ж вимагає більшого маштабу, ширших мазків, а камерна музика – інтелектуальної тонкої виваженості кожної фрази, кожного звуку, уваги до тексту. Люблю обидва. Дуже.

З якими оперними партіями ти себе асоціюєш? Що найближче по духу, характеру персонажа?

Ну, так склалося, що я в основному виконую, і оскільки я їх виконую, то і асоціюю себе з ними – ролі досить сильних жінок, котрі кохають, страждають, боряться і взагалі, дуже такі пристрасні і лірико-драматичні. Це, в першу чергу, моцартівські жіночі персонажі, такі як Донна Ельвіра, Електра (Ідоменей), Фіорділіджі, Вітелія, але і вердівські Амалія (Розбійники), Лукреція Контаріні (Двоє Фоскарі), Леонора, Елізабетта (Дон Карлос), Елена і россінівські Семіраміда, королева Елізабета, доніцеттівські , беллінівські, пуччінівські, генделівські … 🙂 перераховувати можна багато. Думаю, така “спеціалізація” повязана, в першу чергу, з тембром голосу. Але і з власним характером співака теж. В даному випадку, з моїм характером.

Ти володарка записів на дуже відомому лейблі класичної музики “NAXOS”. Розкажи детальніше якісь цікаві моменти співпраці. Що ти записувала для цієї фірми і з ким?

Для “NAXOS” ми записували оперу Дж.Россіні “Граф Орі”, яка була поставлена під час фестивалю “Россіні у Вільдбаді” у місті Вільдбад. В свій час Россіні туди приїздив на води лікуватись, а в 80-роках 20 століття, під час Россіні-ренесансу, там організували літній оперний фестиваль.
Всі мої записи, які є на ринку, і відео і аудіо – всі писались “на живо”, тобто під час генеральних репетицій і вистав. Це була моя одна з перших робіт в Європі, і в мене збереглися дуже теплі спогади про той фестиваль. Я тоді вперше зустрілась з багатьма колегами, які зараз роблять дуже вдалі професійні кар’єри. Наприклад, баритон Лука Сальсі зараз дуже багато працює з Р.Муті, а бас Войтек Гірлах – серед різних проектів в європейських театрах, має в плані співати в Ковент Гарден з А.Паппано.

Як проходить твій побут? Який твій графік, скільки часу ти співаєш і скільки відпочиваш? Ти маєш якусь свою спеціальну систему?

Побут – залежить від того, що я роблю на даний момент. Якщо я вдома -то одне, якщо десь “на продукції” – зовсім інше. “На продукції” – це жити місяць-два в місті, де ти маєш роботу, тобто, готуєш оперу. Отже, винаймаєш квартиру на час репетицій і вистав. Твій побут підпорядковується графіку репетицій, який складає театр (реж.управа, режисер, дириґент). Звичайно, стараюсь не співати забагато, щоб не пошкодити і не перевтомити зв’язки. Займаюсь різними видами гімнастики. Вважаю на те, що треба їсти, а що не треба. Але без фанатизму.

Існує така напівжартівлива думка, серед звичайних людей, що співати можуть всі і не потріно вчитись багато на це. Що ти думаєш?

Співати, напевно, можуть усі. Інше питання – як співати? Спів – це професія, дуже комплексна, дуже складна, багатоскладова, різноскладова. Сучасний співак, який серйозно хоче працювати в світі, повинен вміти видобувати гарні звуки правильної звуковисотності і в правильному метрі і ритмі. І це вміння треба буде вдосконалювати все життя, бо співацький інструмент – це живий організм, а він з часом змінюється. Крім того, оперний співак повинен бути актором. Крім того, повинен володіти хоча б 3-4 європейськими мовами (італійська – обов’язкова). Крім того – вміти поводитися в суспільстві і з журналістами. Це – як базові вимоги. От і вчишся тому всьому постійно і кінця нема навчанню…


Чи бачиш ти в собі педагогічнихй хист? Чи викладала б ти чи може викладаєш?

Можливо так. Скорше всього буду викладати вокал і все що з ним пов’язане. Досить багато вже напрацьовано, є досвід, я знаю вимоги, думаю, я це можу робити. З задоволенням і добрими результатами.

Можливо, ти трохи “в матеріалі”, – чого на твою думку не вистачає молодим українським професійним вокалістам, які тільки починають свою кар’єру?

Фото з https://www.facebook.com/sofia.soloviy

Ну, це все дуже індивідуально. Вокалісти – всі унікальні особистості (як і всі люди, зрештою). Тому, на мою думку, це дуже індивідуальне питання: одному може не вистачати чогось одного, іншому – іншого. А далі все залежить від того, наскільки співак хоче вдосконалюватись і чи поталанить йому зустріти на життєвому шляху людей, які йому вкажуть на недоліки і допоможуть їх виправити чи подолати.

Що б ти змінила в своєму професійному минулому якщо б в тебе була можливість повернути час?
Напевно, все ж нічого. Всі невдачі, ну ок, майже всі – так чи інакше потім мали свої позитивні наслідки. Можливо, я більше б працювала на підготовці до деяких продукцій. Це я б могла змінити. А так – живу і жила за принципом: роби те, що повинен робити, і станеться те, що повинно статись.


Розмовляв Тарас Демко

Часопис |А:| Collegium Musicum
Вільне культурне онлайн видання
Редакційна колеґія: Іван Остапович, Тарас Демко

 

Людкевич Фест | Нове дихання музики

Людкевич Фест | Нове дихання музики

Музична аґенція Collegium Musicum за підтримки Управління культури Львівської міської ради презентує Людкевич Фест – фестиваль присвячений творчості класика української музики, львівського композитора, Станіслава Людкевича (1879-1979).

З 8 по 17 вересня: 10 локацій, понад 20 подій та 30 учасників з усієї України.

Передумови та контекст

Творчість Станіслава Людкевича у свідомості українця займає музейне місце. І це абсолютно незаслужено, адже він чи не перший професійний український композитор на Галичині. Директор української “консерваторії” у Львові, він, як ніхто інший своєю громадською діяльністю зробив величезний внесок у розвиток української музики та виконавського мистецтва. Учень одного із найвідоміших західних професорів, Олександра Цемлінського. Захистив дисертацію у Відні, але повернувся до Львова, щоб працювати тут і розвивати українське мистецтво у найкращих європейських традиціях. Людкевич – композитор, дириґент, музичний критик високого рівня.
Людкевич – знакова постать для всієї української музики, яка без нього була б зовсім іншою.


Людкевич Фест відкриє маловідомі сторони творчості композитора, зокрема камерно-інструментальну, релігійно-хорову та симфонічну музику. Постать Людкевича показана в контексті його часу: у програмі також музика Нестора Нижанківського, Василя Барвінського, Миколи Колесси, Юзефа Кофлера, Тадеуша Маєрського, Станіслава Нєвядомського, Василя Безкоровайного.

Символічний зв’язок із сучасністю – сонати та інтерлюдії Джона Кейджа у виконанні відомого українського піаніста Антонія Баришевського.

Іван Остапович, артистичний директор
Тарас Демко, директор Фестивалю
Марія Попик, логістична менеджерка
Тарас Романишин, комерційний менеджер


 Програма Фестивалю

З 8 по 17 вересня: 10 локацій, понад 20 подій та 30 учасників з усієї України.


партнери:

Організатори музична аґенція Collegium Musicum за підтримки Львівської міської ради

Партнери:
Львівська Національна Галерея Мистецтв ім. Бориса Возницького
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
Львівська обласна філармонія
Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка
Готель Жорж
Вина Котнар
Медіа партнери

Радіо Сковорода
ЛОДТРК

ПравдаТУТ 
Радио Аристократы

Студія звукозапису Time Based Stereo, режисер-акустик Іван Огар


вересня – 7 жовтня 
Виставка “Образ Людкевича пензлем, олівцем, різцем”

Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3
Відкриття виставки: 16:00 (7.09)
на відкриття виставки вхід вільний, в інші дні за квитком, що продається у касі Галереї.

У ХХ столітті постать Станіслава Людкевича не залишала байдужим нікого ні критиків, ні газетярів, ні мистецтвознавців, ні, тим більше митців, тому часто зустрічаємо дружні шаржі (здебільшого Едварда Козака)на нього та його постановки у тодішній пресі. Проте, не тільки шаржі, а й живописні, графічні та скульптурні портрети зберегли для нашого покоління натхненне обличчя великого генія Станіслава Пилиповича Людкевича.
Співпраця композитора із деякими митцями була надзвичайно плідною, так співредактором Артистичного вісника був Іван Труш. У різний час портрети композитора створювали Г.Смольський. М. Паращук, В. Касіян, М. Шандуренко, Б.Хрупович, З.Флінта, Л.Медвідь, Е.Мисько.
На виставці в Галереї мистецтв буде представлено низка різностильових портретів Станіслава Людкевича, а також окремих представників музичного середовища Львова початку ХХ століття. Також, експозиція залів «Мистецтво Львова початку ХХ століття» доповниться творами актуальних українських митців того часу, учасників мистецьких товариств та просто сучасників Станіслава Людкевича.

вересня, п’ятниця / 19:00
Конференц-зала готелю Жорж, площа Міцкевича,1

Відкриття фестивалю. Людкевич у спогадах
Презентація – перегляд медіаматеріалів “Людкевич у спогадах”

За келихом вина.
Людська і мистецька доля Станіслава Людкевича – унікальна. Він прожив 100 років! Як громадянин – пережив дві світові війни, був свідком зміни кількох політичних систем. Як митець – стояв біля витоків професійної вищої музичної освіти у Галичині, виховав власну композиторську школу, став тією ланкою української музики, яка з’єднала національно неповторне з формами й засобами універсального європейського мислення і передала отриманий результат у ХХ століття. Його життя – людини і композитора – приклад сили духу і волі, незламності, високої інтелігентності (навіть у тих випадках, які історія зафіксувала в іронічних напіванектодичних висловлюваннях самого маестро) і …творчого горіння. Адже муза його не згасла! Упродовж цілого віку він послідовно і невпинно працював не лише як викладач, науковець, а й як композитор.

Музична аґенція Collegium Musicum за підтримки Управління культури Львівської міської ради презентує Людкевич Фест – фестиваль присвячений творчості класика української музики, львівського композитора, Станіслава Людкевича (1879-1979).
З 8 по 17 вересня: 10 локацій, понад 20 подій та 30 учасників з усієї України.
Відкриття Фестивалю у знаковому для постаті Людкевича місці.
У цьому ресторані Людкевич щодня обідав, і подейкують, написав тут немало музики! Мав звичку щодня випити еспресо та 50 грамів коньяку.
Партнер вечора: George Hotel Lviv

Ексклюзивний винний партнер – COTNAR

 

Вхід вільний
Дрес-код: коктельний

Facebook подія


9 вересня, субота / 11:00
Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка, вулиця Франка, 150/152

Публічна дискусія “Класична музика в українському суспільстві з часів незалежності”

Пропонуємо Вам приєднатися до обговорення проблем класичної музики в українському суспільстві з початку 90-тих і до наших днів. Ключові напрямки для обговорення:
Як саме функціонує класична музика в Україні? Хто її слухач? Які його потреби? Наскільки розвинена інфраструктура у цій сфері та чи існує справжній менеджмент в сфері класичної музики в Україні?

Дата проведення круглого столу – 9 вересня 2017. Початок об 11:00
Якщо Ви бажаєте активно долучитись до обговорення цього питання, виступити з доповіддю – зареєструйтесь як спікер/ка, і ми з Вами зв’яжемось для уточнення деталей!

Або контактуйте з нами:
collegium.musicum.@gmail.com
097 54 57 351 – Тарас Демко
ВХІД ВІЛЬНИЙ!
Facebook подія


9 вересня, середа / 18:00
Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3

Образотворче мистецтво у Львові першої половини ХХ сторіччя / лекція

Лекторка: мистецтвознавиця Мар’яна Максимів
Вартість: #PayWhatYouCan

Реєстрація
Facebook подія


9 вересня, субота / 20:00
Музей Пінзеля, площа Митна, 2

 Людкевич – “Літургія”. Прем’єра

Унікальний цикл “Збірник літургійних пісень” Станіслава Людкевича ще ніколи не виконувався повністю. На це були свої історичні причини. На концерті 9 вересня Ви зможете почути весь цикл уперше, у виконанні вокального ансамблю Collegium Musicum, під орудою дириґента Віктора Пилипишина.

«Літургія» надрукована 1922 року та отримала схвалення у церковному колі Галичини. Зокрема, цінним цей твір вважав Федір Сташинський, який був секретарем митрополита Андрея Шептицького.
Окрім народних пісень, у «Літургії» також використано церковні твори чехів Алойза Нанке та Вінкента Серсавіє, а також – українських композиторів Дмитра Бортнянського, Михайла Вербицького, Івана Кипріяна, Миколи Лисенка, Віктора Матюка.
Цікаво, що саме Людкевич запропонував відкрити у Львові Інститут церковної музики, оскільки вважав важливим вивчення церковного співу. Його підтримав митрополит Андрей Шептицький.

С.Людкевич – “Літургія” (за збірником літургійних пісень на основі народних наспівів)

Купити квиток
Facebook подія


10 вересня, неділя / 11:00
Бібліотека на Ринку, Львівська обласна бібліотека для юнацтва, площа Ринок, 9

Вікімайстерня: мистецтво

Завжди мріяли навчитися писати статті до Вікіпедії?
Маєте змогу отримати 2 майстеркласи від досвічених вікіпедистів!
куратор проекту Юрко Булка
деталі: http://bit.ly/2vohScu

Що?
Якщо ви цікавитеся музикою або іншими видами мистецтва, долучайтеся до Вікімайстерні і створіть свою першу статтю про мистецтво у Вікіпедії, а досвідчені автори й авторки Вікіпедії вам у цьому допоможуть.
На тих учасників і учасниць, які створять статті, чекатимуть приємні вікісувеніри:)
Коли?
10 вересня, неділя / 11:00 — знайомство з основними кнопками і правилами Вікіпедії
17 вересня, неділя / 11:00 — фіналізація і публікація власної чернетки статті

Але якщо ви ще не знаєте, про що саме хотіли б писати, не журіться. Ми підготували для вас список статей на мистецькі теми, яких ще немає у Вікіпедії, або які варто поліпшити.
Вартість: безкоштовно

Реєстрація
Facebook подія


10 вересня, неділя / 11:00
вулиця С. Людкевича, 7

Екскурсія в дім Людкевича

В рамках Людкевич Фесту відбудуться екскурсії в дім Людкевича, зараз тут діє Меморіальний музей Станіслава Людкевича, який є філією меморіального музею Соломії Крушельницької. На даний час музей ще не працює для відвідувачів, але спеціально в час Фестивалю він відкриє свої двері. Будинок розташований за адресою вулиця С. Людкевича, 7.

Оригінальний інтер’єр будинку композитора, його меблі, книжки та особисті речі дозволять зануритись у середину 20 сторіччя, та послухати цікаву розповідь гіда.

Вартість: #PayWhatYouCan (рекомендована вартість внеску 80 грн)
10 вересня, неділя / 11:00
15 вересня, п’ятниця / 21:30
16 вересня, субота / 11:00

Кількість учасників у групі: 10 чоловік.
Реєстрація обов’язкова

Реєстрація
Facebook подія


10 вересня, неділя / 20:00
Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3

Тріо з Галичини / концерт

Ми не можемо повернути час, але можемо перенестись в нього за допомогою звуків. Витончені мелодії у затишній камерній атмосфері салону. Запрошуємо відчути неповторну атмосферу Львова та Галичини 20-30х років XX сторіччя.

Петро Тітяєв / скрипка.
Ярослав Мигаль / віолончель
Анастасія Бойко / фортепіано

  • В. Барвінський – Тріо
  • С. Людкевич – Тріо “Ноктюрн”
  • Н. Нижанківський – Тріо
  • С. Людкевич – “Велике тріо”

11 вересня, понеділок / 19:00
Порохова вежа, вулиця Підвальна, 4

Інтерлюдії та сонати Кейджа
/ексклюзивна подія в рамках Фестивалю/

Один із найцікавіших сучасних українських піаністів, володар численних міжнародних премій, Антоній Баришевський, завітає до Львова з програмою, яка ще ніколи тут не звучала. Цикл американського композитора-мінімаліста Джона Кейджа написаний для фортепіано, тут використовуються розширені засоби звуковидобування, завдяки яким, звук фортепіано суттєво відрізняється від класичного. Вас чекає медитативна атмосфера, проникнута східною філософією.

Антоній Баришевський / фортепіано, Київ
Дж. Кейдж – Інтерлюдії та сонати для препарованого фортепіано

Купити квиток  
Facebook подія


12 вересня, вівторок / 17:00
Львівський музичний коледж імені Станіслава Людкевича, площа Маркіяна Шашкевича, 5

Людкевич в 4 руки / концерт

Петро Довгань – фортепіано
Наталія Зубко – фортепіано

Програма:
С. Людкевич. Січовий марш “Ой ішли наші Славні Запорожці”
С. Людкевич. Valse melancolique на тему новели О. Кобилянської
А. Дворжак. Слов’янські танці Ор. 46 Nr 1, 7, 8
С. Людкевич. Швачка-марш
С. Людкевич. Військовий марш “Під мурами Єрихону” з опери “Бар-Кохба”

ВХІД ВІЛЬНИЙ
Facebook подія


12 вересня, вівторок / 19:00
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької, вулиця С. Крушельницької, 23

Людкевич і лінгвістична свідомість модернізму / концерт-лекція

проф. Олександр Козаренко / фортепіано, лектор
проф. Лідія Шутко / скрипка

 Прозвучать:
  • С. Людкевич – Голосіння
  • С. Людкевич – Чабарашка
  • М. Колесса – Коломийки
Кількість місць обмежена.
Авдиторія: 30 чол.
Вартість: #PayWhatYouCan (рекомендований внесок 50 грн)

12 вересня, вівторок / 21:00
Порохова вежа, вулиця Підвальна, 4

Шість (не)знайомих композиторів Львова / концерт

Цього вечора звучатиме музика, яку ви навряд чи почуєте де-інде! Шість (не)знайомих композиторів, пов’язаних зі Львовом.
Станіслав Нєвядомський – чоловік ренесансного типу хоч жив на стику 19 і 20 сторіч. Музичний критик, педагог, композитор, піаніст, директор театру. Пам’ятник Адамові Міцкевичу у Львові відкривали з його музикою, численним хором та оркестром. Яскравий романтик, близький за естетикою до Шопена, він мав неоціненне значення для мистецького життя міста. Згодом, його ім’я було свідомо затерте радянською ідеологічною машиною.

Цей вечір поєднає різні мистецькі середовища міста, які, до слова, були тісно взаємопов’язані.

У другому блоці концерту прозвучить музика блискучих українських композиторів – Василя Барвінського, Миколи Колесси, Нестора Нижанківського та учня Станіслава Нєвядомського, Василя Безкоровайного.
Який він, тисячоликий Львів? Спробуємо відчути його різногранність та гармонійність через музику.

Світлана Позднишева / фортепіано
Роксолана Підлипна / фортепіано

  • С. Невядомський — Menuet, Barcarolle, Valse, op.12
  • С. Невядомський — Цикл “Свято кохання”, ор. 27
  • С. Невядомський — Melodie romantique, Capriccietto, Serenade slave, Valse, ор. 30
  • С. Невядомський — Цикл “Мелодійні пісні” op. 34
  • В. Безкоровайний — “В гаю зеленім”: фантазія на тему мельодії О. Нижанковського
  • В. Безкоровайний — Вальс “Вечірні мрії”
  • В. Безкоровайний — “Пісня без слів”
  • Ян Галь – “Маленький вальс”
  • Н.Нижанківський – “Листи до неї”
  • В.Барвінський – Цикл “Любов”
  • М.Колесса – Сюїта для фортепіано
  • М.Колесса – Пасакалія, Скерцо та Фуга.
  • М.Колесса – “Картинки з Гуцульщини”

Купити квиток
Facebook подія


13 вересня, неділя / 18:00
Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3

“Галицька музика до 1939” / лекція

Відкрита лекція від музикознавиці професорки Любові Кияновської.
Вартість: #PayWhatYouCan

Реєстрація
Facebook подія


13 вересня, середа / 20:00
Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3

Фортепіанна музика Людкевича / концерт

Станіслав Людкевич – пізній романтик з беззаперечним мелодійним даром, класик української музики. Значна частина його творчості – це музика для фортепіано.
Вперше, цього вечора, ви зможете почути чи не всі його сольні фортепіанні твори у виконанні харизматичного українського піаніста Віталія Лимана.

Віталій Лиман / фортепіано

Купити квиток 
Facebook подія


14 вересня, четвер / 18:00
Львівська картинна галерея, 
вулиця Стефаника, 3

Людкевич та літугрупування “Молода Муза”: контексти й тропоси” / лекція

Лектор: літературознавець Данило Ільницький
Враховуючи природні основи світоглядних механізмів та труїзми світової теоретичної думки, кожна важлива для нас постать є плодом як мінімум трьох чинників: а) свого генетичного коду б) свого дитинства в) свого середовища. Зовсім невипадковим є притягальна сила львівського літературного угруповання “Молода Муза” на Станіслава Людкевича, відомого не лише своїми музичними творами і музикознавчими працями, але й поетичними (с)пробами, інтересом до літератури, вродженою синестезійністю. “Молодомузівці”, до кола яких входив Людкевич, є навіть не передвісниками, а представниками раннього модерну галицької України. Це літератори й культуртреґери нових контекстів й тропосів, що їх у той чи той спосіб втілював упродовж свого довгого творчого життя відомий композитор.
 #PayWhatYouCan

14 вересня, четвер / 20:00
Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3

Струнні квартети / концерт

Струнний квартет – це особливий тип музикування.
”Великий оркестр в мініатюрі” – так інколи називають цей ансамбль.
Відомий львівський струнний квартет “Phoenix” на Людкевич Фесті у Музичному Салоні представить програму із музики Людкевича, Вербицького та Кудрика.

  • М. Вербицький – Симфонія №10
  • С. Людкевич – Балада для струнного квартету
  • С. Людкевич – Варіації на тему народної пісні для струнного квартету
  • С. Людкевич – 6 п’єс для струнного квартету
  • Б. Кудрик – Струнний квартет

Купити квиток 
Facebook подія


15 вересня, п’ятниця / 18:00
Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3

Ніцше як філософ і музикант. Сприйняття його ідей в Західній Україні / лекція

Лектор проф. Тарас Лютий
Ніцшеве захоплення музикою почалося ще в дитинстві. Важлива роль тут належить його батькові, протестантському священикові. Маленький Фрідріх почав складати музичні композиції ще змалку, присвячуючи їх членам своєї родини. Чи завершував свої музичні опуси Ніцше? Як ставилися до цих творів Ваґнер, Ліст, Бюлов? Яке місце посідає музика в філософії Ніцше і чи можливо мислити й жити в світі без музики? — такими є головні питання лекції.

#PayWhatYouCan

Реєстрація
Facebook подія


15 вересня, п’ятниця / 20:00
Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3

Контекст часу / концерт

Двадцяте сторіччя вже здається вже нам далеким і недосяжним. Обростає міфами і легендами, історії ще тліють у пам’яті. Перша половина і середина двадцятого, особливо у Львові – час геополітичних і естетичних перетворень. Мовчазна архітектура тому свідок. Музика ж не мовчить. Почуємо тих композиторів, пов’язаних зі Львовом, які творили в аванґардних техніках того часу.

Віталій Лиман / фортепіано
Оксана Литвиненко / віолончель
Андрій Макаревич / фортепіано

Музика львівського додекафоніста Юзефа Кофлера і Тадеуша Маєрського

Купити квиток 
Facebook подія


15 вересня, п’ятниця / 21:30
вулиця С. Людкевича, 7

Екскурсія в дім Людкевича

Вартість: #PayWhatYouCan (рекомендована вартість внеску 80 грн)
Кількість учасників у групі: 10 чоловік.
Реєстрація обов’язкова

Реєстрація
Facebook подія


16 вересня, субота / 11:00
вулиця С. Людкевича, 7

Екскурсія в дім Людкевича

Вартість: #PayWhatYouCan (рекомендована вартість внеску 80 грн)
Кількість учасників у групі: 10 чоловік.
Реєстрація обов’язкова

Реєстрація
Facebook подія


16 вересня, субота / 18:00
Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3

Інфраструктура музичного життя Галичини та жанрова система української музики до 1941 / лекція

Лектор: музикознавець Юрій Чекан

Якими є фактори жанрового розвою національної композиторської школи? Особисті інтенції композиторів? Загадкові закони іманентного розвитку окремих жанрів? Суспільна потреба саме у квартеті, опері, симфонії, баркаролі чи баладі? А може, все значно простіше? І напрямки жанрового руху зумовлюються тією інфраструктурою музичного життя, що існує – тут і сьогодні?
Означене коло питань – безкінечне і трохи нагадує суперечку про те, що було першим – курка чи яйце.
Однак поміркувати над цими питаннями доцільно. Тому що у процесі раптом виявляються цікаві закономірності.
Тож погляньмо на інфраструктуру музичного життя міжвоєнної Галичини і поговоримо, зокрема, і про про оперу «Довбуш».

#PayWhatYouCan

Реєстрація
Facebook подія


16 вересня, субота / 20:00
Львівська картинна галерея, вулиця Стефаника, 3

Солоспіви Людкевича

Ми запеклі урбаністи. Звикли до швидкості міст, зв’язані месенджерами. Уявімо себе на хвильку у музичному салоні, де звучать солоспіви Людкевича. Погляд з іншої реальності, ґалантність, споглядання, внутрішні переживання.

“Я від вас піду!” – це погроза чи маніфест ніцшеанства? Ось один із вокальних творів, що звучатимуть цього вечора. Ми дистанційовані у часу, чому б по-новому не глянути на Людкевича?

Концерт вокальної музики Людкевича
Софія Соловій / сопрано
Юлія Маківничук / фортепіано

Музичний Салон у Картинній Галереї
Звучатиме антикварний рояль Franz Wirth

Купити квиток 
Facebook подія


17 вересня, неділя / 11:00
Бібліотека на Ринку
Львівська обласна бібліотека для юнацтва
площа Ринок, 9

ВІКІМАЙСТЕРНЯ: мистецтво 2.0
куратор Юрко Булка

Вхід: для тих був на першій майстерні
//продовження.

Реєстрація
Facebook подія


17 вересня, неділя / 15:00
Локація: секретне місце. Адресу ми повідомимо окремим листом після реєстрації.

Самопрезентація для митців

Як митцеві презентувати себе, використовуючи найсучасніші засоби? Навчить відома українська бізнес-коуч Людмила Калабуха.
Як митцю створити та презентувати власний бренд.
– Що, як і коли писати і викладати, щоб про вас знали не тільки ваші колеги?
– Як стати брендом в інтернеті без реклами і технічних знань?
– Реакція на критику, майданчики для піару, відповіді на запитання.
Для кого?
Музикантів та для всіх, хто вважає себе митцем, а свою справу – мистецтвом.
Хто експерт?
Людмила Калабуха – бізнес-тренер, коуч, підприємець.
автор 3-х профільних книг та 4 відеокурсів,
експерт з переговорів та брендингу українських ЗМІ,
перший україномовний бізнес-консультант в інтернетіhttp://kalabukha.com.ua/
мандрівниця (відвідала 39 країн), Львів.

Вартість: безкоштовно!

Реєстрація
Facebook подія


17 вересня, неділя / 15:00
Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка, вул. Франка, 150/152

Старогалицький бал для дітей

Інтерактивний проект «Старогалицький бал для дітей (на основі циклу «Сюїта танцювальних жанрів» С. Людкевича)»

На основі творів для фортепіано зі «Сюїти танцювальних жанрів» діти не лише познайомляться з такими історичними танцями як контрданс, менует, ґавот, але й зможуть самі взяти в них участь, навчаться водити хороводи і почують музику відомо галицького композитора Станіслава Людкевича.

В ході проекту діти братимуть участь у створенні власних танцювальних атрибутів, вивчать основні танцювальні па, навчаться працювати в команді та отримають спеціальні призи за найкраще виконання танцю. А також почують музику композитора у живому виконанні.

Проект від Центр музичного розвитку “Tempo”
У співпраці із Домом Франка

Для дітей: 4+
Купити квиток 
Facebook подія


17 вересня, неділя / 18:00
Концертний зал ім. С.Людкевича, Львівська Філармонія, вулиця Чайковського, 7

Симфонічні полотна Людкевича. Закриття Фестивалю
Концерт симфонічної музики / концерт

Вони не виконувались з часу прем’єр – пройшли десятиліття забуття. Симфонічні поеми “Веснянки” (1935), “Колядниця” (1945), “Чакона” (1964) – унікальне явище української культури, з-під пера класика галицької музики Станіслава Людкевича. Більше пощастило скрипковому концерту, який виконувався окрім як на прем’єрі, ще й у далеких 80-тих. Ці великі симфонічні полотна Людкевича завершать фестиваль, присвячений композиторові – “Людкевич Фест”.

За своє довге столітнє життя Людкевич творив у різних жанрах: у вокальному, хоровому, інструментальному, камерному та симфонічному. І саме великі форми – історично важлива складова його творчості, адже незважаючи на складні умови, композитор створив власний симфонічний стиль та образний світ. У першій половині XX сторіччя він був чи не єдиним українським композитором-симфоністом на Галичині.

Саме час озирнутись і привідкрити для себе забуті шедеври.

Петро Тітяєв / скрипка
Академічний симфонічний оркестр львівської філармонії
Іван Остапович / дириґент

  • С.Людкевич – Концерт для скрипки з оркестром
  • С.Людкевич – Симфонічна поема “Колядниця”
  • С.Людкевич – Симфонічна поема “Чакона”
  • С.Людкевич – Симфонічна поема “Веснянки”
    Купити квиток 
    Facebook подія



Виконавці #ЛюдкевичФест

Співачка Софія Соловій, піаністи Антоній Баришевський, Віталій Лиман, Олександр Козаренко, Аліна Шевченко, Анастасія Бойко, Світлана Позднишева, Юлія Маківничук струнний квартет “Phoenix”, скрипаль Петро Тітяєв, віолончеліст Ярослав Мигаль, Академічний симфонічний оркестр львівської філармонії, вокальний ансамбль під керуванням Віктора Пилипишина.
 
Лектори #ЛюдкевичФест
Стефанія Павлишин, Любов Кияновська, Олександр Козаренко, Юрій Чекан, Тарас Лютий, Мар’яна Максимів, Юрій Булка, Людмила Калабуха. Круглий стіл-дискусія на тему “Класична музика в українському суспільстві після 90-х”.
 

 


#ЛюдкевичФест – це концерти, лекції, майстерні, екскурсії, події для дітей та саморозвитку.

 

Людкевич Фест у ЗМІ

  1. Що знаємо про Людкевича – http://www.lvivpost.net
  2. «Collegium Musicum»: Наша культура не має так багато постатей, якими може розкидатися – http://leopolis.news
  3. The Musical Delights of Lyudkevych Fest – http://www.lvivtoday.com.ua
  4. Для котів та їх господарів зіграли твори класичної музики – http://pravdatut.lviv.ua
  5. На концерт – з котом: у Львові зіграють Баха і Вівальді для чотирилапих – https://lviv.bit.ua
  6. У Львові відбудеться #Людкевич Фест – https://day.kyiv.ua
  7. Не альфа-джазом єдиним. У Львові проведуть Людкевич-фест – http://forpost.lviv.ua
  8.  У вересні у Львові відбудеться фестиваль «Людкевич Фест» – http://gazeta.lviv.ua
  9. Восени у Львові відомі музиканти зіграють найкращі твори Станіслава Людкевича – http://vgolos.com.ua
  10. Тарас Демко та Іван Остапович про Людкевич Фест – http://www.philharmonia.lviv.ua
     

[:]