Статті: Часопис |A:|


Радянська влада обрала Людкевича на взірцевого галицького інтелігента

Радянська влада обрала Людкевича на взірцевого галицького інтелігента, який мав радянізуватися і за цей “конформізм” обдаровувала чисельними відзнаками…


Золтан Алмаші: “Чим цікавий Людкевич?”

Він був певною “священною коровою” для львівських музикантів і, особливо – для теоретиків.
Виконання його масштабних творів у філармонії завжди були подією для львівської інтелігенції. Досі пам’ятаю зі шкільних часів факт виконання його кантати “Кавказ”…


Ніколи раніше не любив музики Людкевича

Ніколи не любив музики Людкевича. Почасти від того, що я її не знав. Пізнання його творів почалось і закінчилось в музичній школі, з перших звуків «Кавказу». Програвач-садист…


Віталій Лиман: “Найважливішим у своїй роботі вважаю пізнання…”

“Музика – це та універсальна просвітницька мова, яка здатна об’єднувати і лікувати душі, а здатність своїм ремеслом сприяти цій місії зігріває серце і наповнює вірою в краще, незважаючи на тотальне розчарування у справжніх цінностях, яке панує довкола”. – Лиман


Здатність чекати

Життя Людкевича – ціла епоха, буквально, адже охоплює століття. Він народився, коли народжувався український симфонізм, за доби романтизму, став свідком піднесення та згасання найрізноманітніших стилів та напрямків наприкінці одного та на початку наступного віків, помер, коли в Україні неподільно царював «соцреалізм» і хіба десь на периферії офіційного музичного життя виникав (пост)аванґард.


Архітектура як застигла музика: Ельбська філармонія в Гамбурзі

Ельбська філармонія стала справжнім символом Гамбурга, підтримавши його давню ідею «воріт у світ», а водночас виразно заявивши про те, що старе торгове місто-порт вступило в нову еру сучасної міжнародної метрополії. Вона побудована на місці портового складу (Kaispeicher A), стіни якого об’єднані в композиційний ансамбль.


Станіслав Нєвядомський: “Без Львова жити не можу”

“Я мушу хоч кілька разів на рік бути у Львові, дихати його повітрям, дивитися на його стіни, бо без Львова жити не можу”. Так говорив про столицю Галичини композитор, диригент, педагог і критик Станіслав Нєвядомський.


Століття Станіслава: коротка розповідь про довге життя Людкевича

“Творчість *** перейнята громадянським пафосом, позначена масштабним національним колоритом”, – пише про нього Вікіпедія. Погодьтеся, що такий вступ не змусить вас навіть дізнатися ім’я композитора, про якого йде мова. Але дізнатися варто, бо життя Станіслава Людкевича дійсно цікаве.


Назар Стець: про контрабас і не тільки

«…виходить якийсь дядько, тягне за собою шафу, грає годину часу без нікого, і це не набридає». Далі в розмові цікавий, харизматичний, контрабастичний і гіпермузичний Назар Стець


Інтерв’ю із Мішею Нодельманом

Перед концертом “Nodelman and Collegium Musicum” ми поспілкувалися із солістом, Мішею Нодельманом, відомим скрипалем, який живе у Німеччині. Яскравий музикант, чудовий сім’янин та політичний активіст, палкий прихильний України.

Читайте інтерв’ю Петра Жерухи із Мішею Нодельманом, та плануйте вечір 20 квітня.


«ВАВИЛОН»: ПАДІННЯ І НЕПІДЙОМ

«Wow!» – це знову було так. Бо вразив, накрив, перекрив, перевернув, розвернув, розірвав, розіграв, спровокував, шокував, надавив, роздавив, накрутив, закрутив. Може когось підвів, десь розвів, але потішив і втішив.


ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИСКУРС ПРО МУЗИКУ

30 березня 2017 року у конференц-залі Центру міської історії (м. Львів, вул. Акад. Богомольця, 6) відбувся воркшоп на тему «Літературне музикування: текстуальні трансформації як результат діалогу слова і музики», ідея організації якого належить доктору філологічних наук, доценту кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка Світлані Маценці.


Композиторка Богдана Фроляк отримала Шевченківську премію

Комісія високо оцінила творчість композиторки, та відзначила три твори: Симфонію-Реквієм «Праведная душе…», хорову кантату «Цвіт», музичний твір «Присниться сон мені».


Що означає бути флейтисткою в одному з найкращих оркестрів Европи?

Розмова дириґента Івана Остаповича із флейтисткою Марією Семотюк-Шлафке, учасницею королівського оркестру Royal Concertgebouw Orchestra.
22 та 23 лютого Марія Семотюк у Львові дасть два концерти на платформі Collegium Musicum, у програмі музика синів Й.С.Баха.


Леверкюн з України: Юхим Голишев і нова музика ХХ сторіччя

Всі досягнення музики початку ХХ сторіччя повністю належать молодим нестримним композиторам. Це були люди нового модерного світосприйняття, які з підлітковою впертістю прагнули у бодай який спосіб знецінити та відмовитись від здобутків мистецтва минулого, та втілювати у своїй творчості нову реальність.


Де у Львові жив Юзеф Кофлер?

Вже багато хто знає, що у Львові в 20-30 роках жив, творив і викладав учень Арнольда Шьонберґа, композитор Юзеф Кофлер, який трагічно загинув під час другої світової війни.


Формалісти по-українськи (Частина ІІ)

Найвідомішими жертвами боротьби з так званим «формалізмом» у музиці стали російські композитори Сергій Прокоф’єв та Дмитро Шостакович. Про них розповідалося у першій частині статті. Але українським митцям дісталося не менше. Про них ітиме мова далі.


Як «Велика дружба» призвела до великого музичного терору (частина І)

На початку 1948 року вийшла постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про оперу «Велика дружба» Вано Мураделі». Цей документ став початком великого терору щодо композиторів, які не вписувалися у радянську систему. Їх оголошували «формалістами», а їхню музику – «антинародною», «буржуазною» та «шкідливою».


Як мистецтво впливає на екологію

На початку 19 століття письменники так яскраво описували природу, що американський уряд через півстоліття вирішив створити перший національний парк. І ця природоохоронна система тепер розповсюджена по всьому світу.


Opus Posth або відсутність вдумливого інтерпретатора

У свій час відомий французький композитор Каміль Сен-Санс казав, що для того щоб публіка втікала від концертного залів, в програми майбутніх концертів обов’язково мусить складатись із творів сучасних французьких композиторів, тоді ніхто на концерт(и) не прийде. Це було в другій половині XIX століття в Парижі.


Ніч контрастів 2016: дайджест, фото

У ніч з 1 на 2 жовтня у Львівській Філармонії відбувся спеціальний проект “Ніч контрастів”, у рамках XXII Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти». Collegium Musicum не міг оминути увагою цю подію: нон-стоп до самого ранку, у різних приміщеннях філармонії, яскраві музичні проекти – від довгоочікуваної “Історії солдата” Стравінського до медитативних майже трансових звуків електричної природи…
Дайджест Ночі контрастів 2016.


Святослав Луньов: обличчя композитора має нагадувати обличчя професійного боксера

Бесіда з композитором Святославом Луньовим, що відбулась у Львові під час 22 Міжнародного Фестивалю сучасної музики КОНТРАСТИ у рамках циклу творчих зустрічей “Кава з композитором” у Дзизі.
Зустріч у форматі вільної розмови, питання ставили присутні в залі.


Янголи і демони Карло Джезуальдо

Хто знає, чи мав би Карло Джезуальдо таку композиторську славу, якби не моторошні деталі його біографії. Він жорстоко вбив свою першу дружину та її коханця, проте сам зраджував другій. Його звинувачували у садомазохізмі та зв’язках із відьмами. Але музика Джезуальдо, сповнена каяття та спокути, ніби існує поза часом.


Музична культура Західної України 1939-41 рр. | Лєшек Мазепа (авдіо)

Доповідь відомого львівського музикознавця Лєшека Мазепи на конференції у Львівській Консерваторії про музичну культуру Західної України 1939-41 років. Запис із середини 80-их. На початку заповідає музикознавець С. Павлишин із серії “Раритери від Collegium Musicum”


Музика Галичини XIX сторіччя. Лілія Шевчук-Назар

Розмова із музикознавицею Лілією Шевчук-Назар про музику Галичини XIX сторіччя Розмовляв Іван Остапович Редактор Тарас Демко У подкасті звучить фраґмент: Йозеф Ельснер – Увертюра. Ехо в лісі (Oпольський філармонічний симфонічний оркестр) Музична Аґенція Collegium Musicum collegiummusicum.com.ua


Невідома музика зі Львова. Що ховається в архівах? / Radio Skovoroda

Про невідому музику зі Львова у авторській програмі про ду-у-уже серйозну музику “Територія Класики” на радіо Сковорода. Про ту музику, якої ніхто, крім вузьких спеціалістів, не знає та не чув. В ефірі Radio Skovoroda звучить музика В.Флиса, А.Солтиса, С.Людкевича, Р.Сімовича, Т.Маєрського. 0. S.Lyudkevych — Chebarashka 1. M.Kolessa – Quartet (II mov) 2. A.Kos-Anatolskyi […]


Леонін або Перший композитор Західного світу

Про «Магістра Лео» з Нотр-Дам де Парі ми достеменно не знаємо нічого. Навіть того, чи існував він насправді. Усе, що ми маємо про нього, – конспект невідомого студента ХІІІ століття та віру, що Леонін написав «Велику книгу органуму», колиску західної класичної музики.


Композитор-скандаліст Тарквініо Мерула

Прізвище цього композитора рідко з’являється в афішах. Хоча невідомо, яким шляхом пішла б без нього музика бароко. Він прожив довге, як для італійця початку XVII століття, життя – 70 років. За його хвацьку вдачу його звільнили з роботи, заборонили працювати з музикантами і він навіть ледь не потрапив під суд. Але врешті у пам’яті нащадків він залишився великим майстром на ім’я Тарквініо Мерула.