Ференц Ліст. Музикант, якому підкорилася Європа

Він починав як віртуозний піаніст, а став геніальним композитором і чуйним вчителем. Він дуже любив свою Батьківщину, але зовсім не говорив рідною мовою. Він був зіркою салонів у юності, а закінчив життя абатом. Він дав тисячі концертів, грав для королів і провінціалів з Бердичева. Його обожнювали жінки всієї Європи, але останнє кохання він знайшов у Києві. Знайомтеся, Ференц Ліст.
Слухати "Трансцедентні етюди" Ліста у Львові 18.11Читати Частину другу

Портрет Ференца Ліста пензля Генрі Лемана

Він починав як віртуозний піаніст, а став геніальним композитором і чуйним вчителем. Він дуже любив свою Батьківщину, але зовсім не розмовляв рідною мовою. Він був зіркою салонів у юності, а закінчив життя абатом. Він дав тисячі концертів, грав для королів і провінціалів з Бердичева. Його обожнювали жінки всієї Європи, але останнє кохання він знайшов у Києві. Знайомтеся, Ференц Ліст!

Авторка: Діана Коломоєць

Від батька – синові

Без сумніву, народженню нової зірки в історії музики – і в прямому, і в переносному значенні – ми завдячуємо Адамові Лісту. Слуга впливового князя Ніколауса Естергазі був надзвичайно талановитою людиною. Працював головним вівчарем князя, але за покликанням був музикантом. Ліст-старший грав на піаніно, скрипці, віолончелі та гітарі. Брав участь в оркестрі князя. Особисто знав Гайдна та Гуммеля, а Бетовен був його кумиром. Такий музичний талант він не міг не передати синові.

22 жовтня 1811 року в нього і його дружини Анни (в дівоцтві Лаґер) народився хлопчик – перша та єдина, як згодом виявиться, дитина Лістів. Слабкого Ференца хрестили наступного дня після народження. Родинна легенда каже, що батько вибрав для хлопчика ім’я Franciscus (угорська транскрипція “Ференц”, але в житті всі звали його Францом), бо в юності кілька років провів у монастирі францисканців та зберіг теплі стосунки з орденом протягом усього життя.

Адам Ліст вів щоденник розвитку сина, який, на жаль, не зберігся, до нас дійшли лише кілька цитат з нього, які опублікував лістознавець Алан Волкер. Ось одна з них: “[Коли Ференцу було два або три роки] він почув, як я виконую на клавірі концерт соль-дієз-мінор Ріса. Ференц, схилившись над клавіром, був повністю поглинений музикою. Увечері, повертаючись з короткої прогулянки в саду, він проспівав тему з концерту. Ми попросили його проспівати знову. Він не знав, що співає. Так ми вперше виявили його геніальність”.

У шість років Адам почав вчити сина грі на фортепіано, у вісім Ференц уже компонував перші власні твори, а тільки-но йому виповнилося дев’ять, мав перший виступ перед публікою у Шопроні та Пресбурзі (тепер Братислава). Після концерту кілька спонсорів дали родині Лістів грошей для навчання сина музиці у Відні. Князь Естергазі надав голові сімейства відпустку на рік.

Адам Ліст і Анна Ліст.

Тріумф “Малюка Ліста”

Першим професійним учителем музики для Ференца став Карл Черні – учень Бетовена. Ось як він згадував згодом першу зустріч із талановитою дитиною: “Одного разу вранці 1819 року до мене прийшов чоловік з хлопчиком років восьми. Ця маленька, бліда, слабка на вигляд дитина під час гри гойдалася на стільці, немов п’яна, і я не раз боявся, що він звалиться на підлогу. Гpa його була теж неправильна, нечиста, плутана; незважаючи на це, я був здивований його природним талантом”. Згодом учити Ліста безкоштовно взявся Антоніо Сальєрі.

Віденський дебют Ференца відбувся в одинадцять років. Успіх був колосальний. Талановитого хлопчину називали “другим Моцартом”. Після одного з виступів до маленького Ліста підійшов сам Бетовен та обійняв його. З цього почалася доросла музична кар’єра Ференца.

Навесні 1823 році батько везе сина до Угорщини, що показати “плоди свого виховання” співвітчизникам, а також вирішити питання з роботою. Він знав, що майбутнє хлопця – зовсім не у вівчарнях князя Естергазі, тож попросив свого працедавця грошей на навчання Ференца та ще два роки відпустки. Але місце Ліста-старшого зайняв інший працівник, грошей князь більше не давав.

Наприкінці 1823 року Лісти переїжджають до Парижа, щоб віддати Ференца до консерваторії. Але хлопцеві відмовляють, бо він іноземець. Навчатися доводиться приватно.

Спочатку родина перебивається ситуативними заробітками батька, як, наприклад викладання латини, а згодом годувальником у сім’ї стає Ференц. Він без упину дає концерти в салонах аристократів. Le petit Litz (“Маленький Ліц”, французам було складно читати угорське прізвище) став улюбленцем світської хроніки. Грає навіть для герцога Орлеанського – майбутнього короля Франції Луї Філіпа І.

Ференц Ліст у дитинстві

Батько везе Ференца в тур до Англії, під час якого 13-річний Ліст виступає перед королем Ґеорґом ІV. Потім знову гастролі у Франції, далі – Швейцарія.

І паралельно не припиняється навчання – теорія музики, контрапункт, композиція. Батько тішиться – син втілює його мрії, вчиться, концертує, заробляє гроші. А самому Ференцу це все вже добряче набридло. Юнак багато хворів через постійні подорожі.

“Дон Санчес або Замок любові” – опера Ференца Ліста, написана у 14 років

 Перші втрати

Улітку 1827 року Адам Ліст вивіз сина підлікуватися до курортного містечка Булонь-сюр-Мер, але там серйозно захворів сам. 28 серпня у віці 51 Адам Ліст помер.

Це був величезний удар для 15-річного Ференца. Він на три роки йде зі сцени, не з’являється на публіці. До Парижа приїжджає мати, щоб підтримати його.

Ференц починає давати приватні уроки гри на фортепіано, які не полишає до кінця життя. Він закохується у свою 17-річну вихованку – Кароліну де Сен-Крік, дочку міністра фінансів Франції. Юні закохані навіть встигли обмінятися обручками, на внутрішньому боці яких латиною було викарбовано: “Exspectans exspectavi” – “Не втомлюся чекати”. Але впливовий батько-міністр проти цього шлюбу. Він відіслав доньку до фамільного замку.

Молодий Ференц Ліст. Автор невідомий.

Ференц сильно переживав розрив: “Два роки я був ніби хворий. Моє серце стікало кров’ю, і єдиним стимулом мого життя стало би відречення від всього земного.” Він вдруге хоче піти в ченці, але цього разу його зупиняє мати. Паризькі газети навіть надрукували його некролог.

Час музичного мовчання він використовує, щоб надолужити прогалини в освіті – багато читає, знайомиться з філософією, спілкується з Ґюґо, Ламартіном і Гейне.

Паризький вищий світ

Пробудженням для Ліста стала Липнева революція 1830 року. Тоді виникає ідея “Революційної симфонії”, Ліст повертається до активного соціального життя та виступів.

У 1831 році Ференц уперше почув виконання Ніколо Паґаніні. Він вирішив досягти такої ж віртуозності у грі на фортепіано, як італієць на скрипці, – годинами проводить за клавішами.

Великий етюд Паганіні “Ла Кампанелла”. Данило Тріфонов

Ліст надолужує прогалини в освіті, читає в оригіналі Шекспіра, Петрарку та Данте. У Парижі зав’язуються знакові знайомства для Ференца – з Віктором Ґюґо, Генріхом Гейне, Гектором Берліозом, Фредериком Шопеном, Жорж Санд.

У 1833 він зустрів графиню Марі д’Агу. Вона була освіченою аристократкою, господинею музичного салону. Заміжня жінка, на той момент мати двох доньок, була на шість років старша за Ліста, але це не завадило їхньому бурхливому роману. У 1835 році Марі залишає чоловіка, пориває зв’язки з рідними та їде до Швейцарії, Ліст прямує за нею. З цього часу й аж до 1848 тривають “Роки мандрівок”, таку назву отримав цикл п’єс, написаний Лістом під впливом невпинних подорожей і гастролів.

Ференц Ліст імпровізує на піаніно. Йозеф Данхаузер зобразив видуману сцену. На картині зображені Жорж Санд у кріслі, за нею Олександр Дюма, Марі д’Агу біля ніг піаніста. Стоять Гектор Берліоз або Віктор Гюго, Ніколо Паґаніні, Джоаккіно Россіні. На роялі – бюст Бетовена, на стіні – портрет Лорда Байрона, зліва в кутку – бюст Жанни д’Арк.

Життя на валізах

У Швейцарії Ліст викладає у щойно заснованій Женевській консерваторії, пише підручник із гри на фортепіано, публікує есе в паризькій пресі, концертує. Але тепер Ліст хоче не просто задовольняти смаки публіки, але й виховувати гарний музичний смак. У його репертуарі – Бетовен, Бах.

У грудні 1835 народжується перша донька Ліста та д’Агу – Бландін. У жовтні 1836 Ліст з графинею їде до Парижа, а маленьку доню залишають на виховання у прийомній родині. Її заберуть лише у січні 1839 року.

Мандрівки продовжуються – Франція, Італія, Швейцарія, Австрія. В мандрівках у пари народжується ще двоє дітей – донька Козіма і син Даніель, їх також лишають на годувальницю.

У Римі Ліст уперше в історії зіграв сольний концерт без участі інших музикантів. Це було сміливе рішення, бо на той час публіка вважала, що слухати одного виконавця нудно.

Дізнавшись про велику повінь, яка накрила його рідну Угорщину, він вирішує дати у Відні благодійний концерт на підтримку постраждалих від стихії. Марі була проти, але втримати коханого не змогла. Успіх Ліста в столиці Австро-Угорської імперії був надзвичайний, він дав ще кілька концертів, зрозумівши відтоді, що його місце на сцені, і це може приносити значний дохід.

Портрет Марі д’Агу пензля Генрі Лемана, 1843 р.

 

Стосунки між Марі та Ференцом погіршувалися. Вона повертається до Парижа, починає видавати свої перші літературні твори під псевдонімом Даніель Стерн. Її матір відмовилася прийняти позашлюбних дітей, тож вони залишилися у годувальниць.

На той час пара фактично жила окремо, проводячи разом з дітьми лише літні місяці на острові Нонневерт.

Остаточно коханці розійшлися навесні 1844 року. Марі писала йому: “У нас було б все добре, якби ми хоч кілька спокійних місяців. Але ти бродиш по світу, як вічний мандрівник, шукаєш чогось, як Фауст, а я сиджу в своїй темниці, і коли ми зустрічаємося, у нас залишаються один для одного тільки закиди”. До 1845 року їхні стосунки зіпсувалися настільки, що вони спілкувалися виключно через посередників. Ліст передав дітей на виховання своїй матері та заборонив д’Агу зустрічатися з ними.

Водночас це був найуспішніший період для Ліста-музиканта.  З 1839 року розпочинається активне гастрольне життя. В Берліні довкола його виступів був справжній ажіотаж. Славу Ліста неможливо було порівняти ні з яким іншим музикантом-віртуозом того часу. Дами непритомніли на його концертах, билися в залі за право володіння його рукавичкою. Звідси почалася «лістоманія» (термін Гайне).

Найперше з усіх відових фото Ліста. Герман Біов.

У 1842-1843 роках Ліст на запрошення російської імператриці концертує в Санкт-Петербурзі та Москві. Дослідники порахували, що за вісім років гастролів Європою Ліст дав близько тисячі виступів.

Кохання з Києва

У лютому 1847 року віртуоз дає три концерти в Києві. Це місто змінило життя Ліста та подарувало йому справжнє кохання.

(Більше про Ліста й Україну ви невдовзі зможете дізнатися зі спеціального інтерв’ю для часопису |А:| – з  дослідницею і музикознавчинею Людмилою Вольською). 

Незабаром у Часописі |А:| – друга частина статті Діани Коломоєць.
Про кохання Ліста, та неймовісні випробування, що випали на його долю.

Facebook

comments