КОНЦЕРТ-WORKSHOP ФРАНЦІШКО МОРАІША ФРАНКО: ГІТАРА, БАРОКО ТА СУЧАСНІСТЬ (рецензія)


#ХРОНІКИ «KYIV CONTEMPORARY MUSIC DAYS»

13 грудня у Шоколадному будинку пройшов третій концерт міжнародного фестивалю сучасної академічної музики «Kyiv Contemporary Music Days» який триває в ці дні. Це був гітарний концерт-workshop. Виконавця, – португальського гітариста Францішко Антоніо Мораіша Ферреіра Франко, беззаперечно можна назвати одним з найкращих гітаристів Європи. Цей факт підтверджується його 17-ма першими місцями на багатьох конкурсах, серед яких – перше місце на знаменитому першому London International Guitar Competition в 2012.

12367104_1500611073573949_1835508702_n

За форматом це був концерт із трьох творів, про які виконавець детально розповідав слухачам: про історію написання, про ймовірний задум композитора, про форму, засоби та ідею кожного твору. Концерт-workshop – це як своєрідна майстерня виконавства, де музика представляється як гра, наука та філософія. Як виникла ідея зробити концерт такого формату розповів Альберт Саприкін, організатор та головний куратор фестивалю: «Коли ми жили разом в гуртожитку, – я, Францішко, та скрипаль Джунія Макіно, то проводили дуже багато часу просто розмовляючи про музику, особливо про сучасну. Частенько так за розмовами (ну і з чаєм, звісно) ми засиджувались до 2-3-ї години ночі на кухні, куди навіть колонки перенесли для зручності. Приміром, навіть на просте питання «Як справи?» Францішко, починав розповідати про те, що нового він знайшов у творі Бенджаміна Бріттена для гітари, над яким зараз працює: про прийоми, переклички, голоси, про різні технічні та семантичні труднощі. Я завжди розумів, що публіці було б теж цікаво почути те, що чув я про цю музику від нього».

10564927_1500611540240569_77326418_nНазва концерту-воркшопу «Варіації як тема» спеціально демонструє певну гру словами, яку Францішко Мораіш Франко пояснив так: «Форма варіацій будується на основі певної теми і залежить від неї, але сьогодні варіації саме як художні твори будуть темою розмови і темою події. Отже, в програмі прозвучали три варіаційні цикли: Александра Тансмана (1897-1986) – «Пасакалія для гітари»; Бенджаміна Бріттена (1913-1976) – «Ноктюрн за Джоном Доулендом: Reflections on Come, heavy sleep, op. 70»; Мануеля Марії Понсе (1882-1948) – «Варіації на “Folia de Espana” та фуга». У всіх трьох творах перероджується барокова стилістика через бачення композиторів ХХ-го століття. Приміщення Шоколадного будинку до-речі, теж, як і музика було створене у ХХ ст. зі стилізацією архітектури італійського ренесансу.

12380288_1500611406907249_985526743_nФранцішко Мораіш Франко продемонстрував блискучу виконавську майстерність найвищого класу: в одночасній і чіткості, і м’якості звуковидобування; у виразності гітарної поліфонії, з автономністю голосів та підголосків; у надзвичайній технічній спритності, – руки музиканта були подібні перинкам, які ніби випадково і ледь-ледь напружуючись творили красивий звук і красиву музику. Взагалі музична атмосфера концерту була камерною та ліричною. Динаміка звучання – тихою (тому що гітара тиха і зал малий), проте дуже виразно проробленою у найменших градаційних нюансах. Цей концерт став цінним і необхідним для публіки «ліричним відступом» у програмі фестивалю (особливо в контрасті з попередньою подією 13 грудня, де звучали авангардні, вкрай жорсткі за стилістикою шість сонат Г. Уствольської у виконанні А. Баришевського).


авторка Марина Гайдук

Читай також: AGUSTIN CASTILLA-AVILA ON HIS MUSIC

FaceBook Comments

comments

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.