Найостанніша ключова подія у сфері сучасної академічної музики – міжнародний фестиваль «Kyiv Contemporary music days» (https://www.facebook.com/newmusicdays/; http://www.kecmp.eu/), який проходив з 11 по 21 грудня у Києві та Львові. Про те, що це був за фестиваль, про його особливості та унікальність найбільш об’єктивно можуть розказати просто реальні факти. Отож, факти:

  • Протягом 10-ти днів в рамках фестивалю пройшло 17 різних за типом музичних подій: концерти (сольні, ансамблеві, один концерт з оркестром), концерти-воркшопи, лекції, творчі зустрічі.

  • Події, що відбувалися, охопили 9 майданчиків Києва та Львова. У НКММК “Мистецький Арсенал” відбувся наймасштабніший проект – концерт-відкриття. Задоволення інтелектуальної гімнастки для музикантів представив Гете-Інститут, – саме тут проходили всі лекції фестивалю, а також сольний воркшоп скрипаля Джунії Макіно (навчався у Х. Холлігера та Х. Лахенмана) і концерт «Kroiser Ensemble» (Австрія), учасники якого є організаторами фестивалю. Осередками фестивальних подій у Львові були обласна філармонія та Театральний Центр “Слово і голос”.

  • Учасниками фестивалю стали 6 солістів світового рівня (серед них український піаніст А. Баришевський; іспанський гітарист А. Кастілла-Авіла та австрійський віолончеліст Т. Скверес) та 3 визначних колективи оркестр «Armonia Ludus» із диригентом Михеїлом Менабде; ансамбль «Sed Contra» та «Kroiser Ensemble».

  • На фестивалі була представлена музика 30 композиторів із 20 країн світу, – Австрії, Польщі, Франції, Італії, Японії, Мексики та інших (забавно, що круглі цифри вийшли випадково, вже в результаті). На фестивалі прозвучали композиції як відомих композиторів-класиків музики ХХ століття, таких як Б. Бріттен, В. Лютославський, Г. Уствольська, так і музика сучасних молодих композиторів – Себастьяна Хілла, Геральда Реша, Ігнація Залєвського та інших. Відтак, факт того, що програма фестивалю в переважаючій більшості орієнтована саме на європейську сучасну музику є очевидним. Два композитори, які представили Україну гарно вписуються у фестивальну концепцію популяризації музики молодих, – це талановиті студенти київської консерваторії Адріан Мокану та Артем Міронов.

  • Ексклюзив фестивалю, так би мовити фішка, – в участі 6-ти композиторів, гостей із Європи.П’ять композиторів, – Агустін Кастілла-Авіла (Іспанія), Жайм Рейш (Португалія), Сергій Невський (Росія-Австрія), Міхаель Кель (Австрія) та Мауро Салері (Італія) прочитали проблемні лекції пов’язані з їх власною, а також з іншою музикою ХХ-го століття. Томаш Скверес (Польща-Австрія), – композитор та віолончеліст (соліст Регенсбургської філармонії) виступив двічі з сольним концертом у Києві та у Львові. А також, на фестивалі відбувся авторський концерт іспанського композитора Агустіна Кастілли-Авіли (з участю ансамблю «Sed Contra» і самого композитора в якості виконавця-гітариста).

Фактично, фестиваль відкрив для України всіх цих композиторів (окрім С. Невського, який вже бував у Києві). Вперше вони стали гостями нашої країни і вперше у нас зазвучала їх музика. Завдяки лекціям, творчим зустрічам та концертам через безпосередній творчий контакт з особистостями і музикою цих композиторів відбулося пряме знайомство української публіки, українських композиторів та українських виконавців з ними.4K3B1141

  • Екстремально-експериментальна програма.

Якщо дозволити собі трішки побути банальним, то музичні фестивалі можна порівняти, наприклад, з ресторанами, кожен з яких відрізняється власним меню, і в яких саме від «меню» залежить публіка.

Музичне меню «Kyiv Contemporary Music Days» – це свідомо обраний вектор пріоритетів програми, направлений на екстремальність та експериментальність.

Пріоритет екстремальності стосується в основному стилістики і технік музичних творів, радикальних і жорстких по суті. Наприклад: експресіонізм і авангард, а не якийсь там неоромантизм; або по-іншому: «тональність – ні!», «серіалізм, структуралізм, спектралізм – так!»; або … імена самі за себе говорять: Л. Беріо, Я. Ксенакіс, Т. Мюрай, Дж. Шелсі.

Пріоритет експериментальності передбачає відбір найсучаснішої музики, написаної найостаннішим часом і ще краще, якщо молодими композиторами, можна навіть і студентами. Наприклад, заключний концерт фестивалю складався з камерних творів європейських композиторів віком до 35-ти років у виконанні ансамблю «Sed Contra» (Е. Жирард-Шарест, А. Яздані, М. Салері та інших).IMAG0147

  • Дещо про публіку…

В запрошенні на свій сольний концерт піаніст Антоній Баришевський написав наступне: «Запрашиваются все абажающие (равно как и любопытствующие зазирнуть презирнуть) музику сию». Тут він дуже тонко зумів відмітити два основних типи публіки концертів сучасної академічної музики.

Перший тип – «фанати»: вони розуміють естетику модернізму, авангарду і постмодернізму, ходять на абсолютно всі (хоч би їх і 125 було) концерти подібних фестивалів, або по-іншому, як виразився один молодий композитор вони і є ті самі «любители всякой музыкальной “чёрноты”».

Другий тип – «святі покровителі романтичної чарівності», які обурюються, критикують, сміються, покидають зали, але все таки ходять на концерти сучасної академічної музики. Для прикладу, приведемо репліки із залу під час антракту того ж концерту А. Баришевського, де виконувались шість сонат Г. Уствольскої: «Знаешь, все эти диссонансы…ну не мое это!», «Я слушаю, я уже час пытаюсь понять и не могу … но досижу до конца, интересно же».

Можна ще виділити окремий, третій тип публіки – «звичайної», тобто людей часто далеких від академічної музики взагалі, які часто навіть і не стараються щось на концерті зрозуміти, просто їх запросили, або просто можна кудись піти і вони йдуть. На концертах «Kyiv Contemporary Music Days» було багато такої «звичайної» публіки, але їм все ж було принаймні цікаво: вони бачать музикантів все одно як спортсменів, а музику все одно як спорт, ще і звучить щось прикольне, незвичне, одним словом – їм просто весело. Наприклад, на концерті «Kroiser Ensemble» віртуоз-кларнетист Дарко Хорватіч виконував неординарну, надзвичайно складну п’єсу Рууда Рулофсе «З гібридного тіла» для бас кларнету і всіляких людських звуків (хрипів, хлопків, щипків), так от після концерту один такий «звичайний чоловік», під враженням від почутого, просив скинути йому «фотку трубача».

12418086_1508934459408277_7571780951539935426_n

Кларнетист Дарко Хорватіч (“Kroiser Ensemble”) Фото: Олег Ніцко

Одне зрозуміло точно, це те, що більшість концертів фестивалю пройшли з аншлагом. Кількість проданих квитків на концерт-відкриття вдвічі перевершила розрахунки організаторів; на концерті А. Баришевськго у малому залі НМАУ активістам-волонтерам прийшлося доставляти два додаткових ряди лавок в залі і лавки на сцені; у Шоколадному будинку зал був повний два дні поспіль; показовим для даної проблеми є також і коментар композиторки Олени Сєрової відносно заключного концерту фестивалю: «Сегодня перед концертом Sed Contra Ensemble в концертном зале НСКУ мне пришлось гулять на улице и направлять публику словами “да, это именно тут Contemporary Music Days, проходите на второй этаж”. К чему это я? Ах да, к тому, что где-то половина зала это была для него абсолютно новая публика, впервые пришедшая в здание Союза композиторов (и узнавшая про его существование)!».

  • Контекст:

За кількістю і насиченістю подіями, фестиваль «Kyiv Contemporary Music Days» став дійсно досить масштабним у контексті подібних українських заходів. Для порівняння: в межах найбільших, основних фестивалів сучасної академічної музики в Україні цього року відбулися: «Контрасти» – 30 подій; «Київ Музик Фест» – 21 подія; «ІV-й фестиваль нової музики “Ухо”» – 9 подій. Однак, за внутрішнім складом фестивалю «KCMD» все ж превалюють камерні проекти. Цей фактор, а також експериментальна направленість програми зближують «KCMD» з одеським фестивалем «Два дні і дві ночі нової музики» та камерним фестивалем «Гольфстрім».

Міжнародними називаються нині майже для всі фестивалі сучасної музики, але відсоток європейськості «KCMD» буквально зашкалює. В цьому плані, найближчими до нього є фестивалі нової музики «Ухо». Однак, кількість європейських виконавців, композиторів і творів у програмі фестивалю «Kyiv Contemporary Music Days» є безпрецедентною в українському контексті.

Марина Гайдук