fbpx

Хорова творчість Дмитра Бортнянського

До концерту 11 січня Xoro Performance у Львівському органному залі
Квитки - 11/01
У Російській імперії всю музичну культуру до року 1825 прийнято було вважати «Епохою Бортнянського».

Заборона використання музичних інструментів у православній Службі Божій і в церкві як осередку духовності для української музики відіграла роль стимулу до концентрації всієї творчої енергії на активному розвитку хорового співу і пошуках нових виразових засобів у вокальному багатоголоссі. Центральним жанром в українській хоровій музиці епохи бароко (17 ст.) став Партесний концерт (з лат. Partes — «частини», «партії», «голоси»), який в основі своєї драматургії мав протиставлення й змагання окремих хорових груп a cappella.

Партесний спів прийшов на зміну Знаменному одноголосому розспіву. За своєю сутністю український партесний концерт відповідав інструментальним Concerto grosso в бароковій музиці Західної Європи. Пізніше – у добу класицизму – в українській музиці другої половини 18 ст. на зміну партесному приходить хоровий концерт, що став відповідником інструментального жанру віденської класичної симфонії.

Хоровий концерт писався як циклічний твір для чотириголосого хору a cappella на церковні тексти. Найчастіше це були тексти псалмів Царя Давида, які виконувалися під час богослужінь. Хоровий концерт зазвичай містив не менше 4-х частин, що чергувалися за принципом темпових та динамічних контрастів. Серед найвидатніших українських творців хорового концерту – Бортнянський, Березовський і Ведель.

Творчість Артема Лук’яновича Веделя (1767 – 1808) є найбільш яскравим втіленням українського начала в хоровій класиці.

Натомість, Максим Созонтович Березовський (1745 – 1777) і Дмитро Степанович Бортнянський (1751 – 1825), свої творчі звершення безпосередньо пов’язували зі традиціями європейської класики.

У Російській імперії всю музичну культуру до року 1825 (рік смерті композитора) прийнято було вважати «Епохою Бортнянського».

Дмитро Бортнянський вже у віці 13 років завдяки своєму чудовому голосу і музичним здібностям хлопчина став улюбленцем імператриці. Його вчитель – італійський композитор Б. Ґалуппі – відправив Бортнянського на навчання до Італії. Після повернення до Санкт-Петербурґа (1783 рік) композитор отримав посаду капельмейстера Придворної співочої капели. Головною сферою його композиторської творчості стала духовна музика.

Дмитро Бортнянський «Многая літа»

Дириґент Євген Савчук

Національна заслужена академічна капела України “Думка” і зведені хори

Серед духовних творів Дмитра Бортнянського найбільш відомими вважаються 35 чотириголосних концертів. Хоча точних відомостей про час написання цих концертів немає, вважають, що переважну їх більшість було написано в 1780-х – на початку 1790-х років. Упорядником цілого до друку був П. І. Чайковський. У більшості концертів Бортнянський використовує тексти псалтиря (як правило, окремі строфи) переважно світлого характеру. Виняток складають концерти № 32 і 33, що містять скорботні благальні рядки.

У стилістичному відношенні концерти мають виразні ознаки класичного стилю. Жанрово концерти пов’язані з міським музикуванням. Це – кант, марш, українська пісня-романс. У структурному відношенні концерти є 3- або 4-частинними циклами. У більшості випадків частини мають темповий контраст, причому кінцеві частини – швидкі, проте ліричні та лірико-драматині за характером. Починаються хорові концерти Бортнянського з повільних частин. Як правило, частини циклів не є тематично пов’язані між собою (за винятком концерту № 21). Композитор використовує сучасну західно-європейську нотацію, італійські позначення характеру, темпу, динамічних відтінків і партитурний запис.

Гектор Берліоз, який був сучасником Бортнянського, напрочуд вдало охарактеризував хорову творчість українського класика:

«Його твори свідчать про рідкісний досвід у групуванні вокальних мас. У цій гармонійній тканині були поєднання, які здаються неможливими: то чулися зітхання, то неясний дрімотний шепіт, часом з’являлися акценти, за силою схожі на крик, який захоплює ваш дух, стискає серце й груди… Здавалося, хор ангелів залишав землю й поступово зникав у небесній височині».

Хоровий концерт № 15 «Прийдіте, воспоїм людіє» – це один із найбільш популярних 3-частинний хоровий концерт Дмитра Бортнянського, який традиційно виконується на Великдень. Середній розділ, що скорботним сі-мінором відтінює радісно-піднесені крайні Ре-мажорні частини, розповідає про хрестові муки Спасителя.

 2. Хоровий концерт № 16 «Вознесу Тя, Боже мой, Царю мой» у 4-х частинах. Темповий контраст вносить 2 частина «І прославлю ім’я Твоє». Урочисто-піднесена 3-я частина «Свет возсія праведнику» в Сі-бемоль-мажорі – це кульмінація концерту, що різними хоровими колективами в темповому відношенні подеколи трактується в діаметрально протилежний спосіб. 4-а частина – «Веселися, о Господи» поєднує в пафосному звучанні гомофонно-гармонічний виклад з елементами імітаційної поліфонії.

3. Хоровий концерт № 24 «Возведох очі мої в гори» має в своїй основі 121 псалм Царя Давида, що сповнений глибоко філософських роздумів. Перша і третя частини мають насичену поліфонічну фактуру, в той час як друга частина «Не даждь во смятение ноги твоея» є позначена тематичним розвитком у виконанні одразу кількох пар солістів. Після апофеозного «Господь сохранит вхождение твое» кінцеве «от нині і до віку» сприймається я повне умиротворіння.

Дмитро Бортнянський Хоровий концерт №34 “Да воскреснет Бог”

Виконує студентський хор ЛМНА ім. М. Лисенка.

Дириґент Гайдаш Оксана

4. Хоровий концерт № 30 «Услиши, Боже, глас мой». Протиставлення величавого фугато «Востани в помощь мою» і туттійного «Яко на Тя, Господи, уповах» творить динамічний розвиток тематизму. Цей принцип антифонного звучання окремих фраз солістів з подальшим підхопленням усім хором є витриманий аж до наповненого юбіляціними розспівами заключного славослов’я.

5. Хоровий концерт № 19 «Рече Господь Господеві моєму». Тематична єдність, що є досить рідкісною характеристикою для хорових концертів Бортнянського, буквально пронизує всю музичну тканину цього твору. Заклична висхідна квартова інтонація стає ніби образом-символом Господнього звернення. Лише при згадці про ворогів активно-динамічна сфера переходить у повільний розспів юбіляціями. Але майже одразу аморфності цього звучання протиставляється тецовим посиленням активної висхідної кварти в частині «Жезл сили».

6. Хоровий концерт № 27 «Гласом моїм к Господу возвах». У цьому 4-частинному концерті використано тексти одразу двох псалмів № 76 і № 17. Його особливістю є майже безальтернативне використання гомофонно-гармонічного викладу хорової партитури і зосереджено-молитовне висловлювання.

7. Хоровий концерт № 21 «Живий в помочі Вишнього». Це єдиний із хорових концертів Бортнянського, усі частини якого є тематично пов’язані між собою.

8. Хоровий концерт № 34 «Да воскресне Бог». Слова воскресної молитви містять інформацію про те, як розіп’ятий на хресті Ісус Христос своєю жертовністю порятував людство, дарував йому Царство Небесне і тим самим переміг диявола. Слова «Да воскресне Бог» чудово завершують циклічну добірку виконуваних в одному концерті духовних творів Дмитра Бортнянського. Їх мистецько-художня вартість, як і кантат чи ораторій західно-європейської класики, є очевидною.

Український молодий хор

Роман Рибак – лідер і дириґент хору

Келлі Рот – хореограф

Хорові концерти Дмитра Бортнянського

Купити квитки

Facebook

comments