fbpx

Олів'є Мессіан

«20 поглядів на немовля Ісуса»

Антоній Баришевський

08.12.2018

Львівський органний зал

Квитки

Про Олів’є Мессіана ще за життя говорили як про неординарну постать – про такого, який залишить для нащадків яскравий слід у музичній історії. У зітканім із протиріч та новацій лексиконі ХХ століття Мессіан зумів створити не лише власну мову, але й власний світ, наповнений глибокою вірою в Бога.

Олів’є Мессіан – композитор, органіст, піаніст, музичний теоретик, педагог і орнітолог, а ще – глибоко віруючий християнин, який 61 рік сумлінно супроводжував за органом Арістіда Кавайє-Колля Богослужіння у храмі Святої Трійці в Парижі. Його виконавська діяльність інспірувала композиторську активність. Особливе місце фортепіанних творів зумовлене їх написанням для дружини композитора – Івонн Льоріо (Yvonne Loriod, 1924 –2010), яку він вважав неперевершеною піаністкою.

Перший етап творчості Мессіана (1919 – 1944) дослідники називають «Релігійним періодом». Основна увага композитора зосереджується довкола виразових можливостей органа. Урочистою строгістю медитації відзначається «Вознесіння» (L’Ascension, 1934), а «Різдво Господнє» (La nativité du Seigneur, 1935) – один із найчастіше виконуваних творів Олів’є Мессіана, який став зразком сучасного трактування канонів григоріанського хоралу. Про це сам Мессіан казав: «Мабуть, існує лише один вид справжньої релігійної музики – це “plaint-chant” (французький різновид григоріанського хоралу)».

Святе письмо – невичерпна скарбниця етичних, філософських і гуманістичних ідей усього людства. «У Релігійний період Мессіан живе у власному світі, який був населений персонажами із Біблії» – твердить його біограф Марі. Ідеї Ісуса, їх вічність і безсмертя мають своє втілення практично в кожному із творів цього періоду. 7-частин органного циклу «Тіла просвітлені» (Les corps glorieux, 1939) – це година чистої музики, яка відповідає часовим рамкам звучання Святої літургії в храмі. Як підзаголовок до свого циклу композитор додає: «Сім коротких видінь із життя тих, хто воскрес».

Пряме зіткнення Мессіана з дійсністю війни (він навіть побував у німецькому полоні!) вплинула на його релігійно-художню концепцію. Тепер релігійна доктрина відходить на другий план. Через релігійну образність, через християнські цінності композитор апелює до людини. Олів’є Мессіан зображає боголюдину і подає цей образ як сукупність уселюдських страждань, скорботи та горя. Саме в такому ключі витримані «Образи слова Амінь» (Visions de l’Amen, 1943) для двох фортепіано, «Три маленькі літургії Божественної присутності» (Trois petites liturgies de la présence divine, 1944) для жіночого унісонного хору, фортепіано, хвиль Мартено, струнного оркестру та ударних.

У Релігійний період особливо виділяється один із найчастіше виконуваних серед усіх творів Мессіана «Двадцять поглядів на дитя Ісуса» (Vingt Regards sur l’Enfant Jésus, 1944), який був написаний у Парижі для його майбутньої дружини – Івонн Льоріо. Кожна частина циклу є в буквальному значенні медитацією на католицьку богословську тему. Водночас – чергування образів продумане, а з боку драматургії – чітко вибудуване: безтурботний спокій змінюється напруженістю, ностальгія – суворістю, яка чергується з посмішкою. Олів’є Мессіан відзначав, що на його твір вплинули тексти святих Фоми Аквінського (13 ст.), Іоанна Хреста (Хуан де ла Крус, 16 ст.) і Терези з Лізьє (19 ст.), яку Папа Іван-Павло ІІ проголосив «Учителем церкви». «Я дотримався тої ж як і вони ідеї, але розвинув і дещо урізноманітнив її, додавши 16 нових поглядів…» – пише Мессіан у передмові до клавіру.

Термін regard у багатьох п’єсах цього циклу по своїй суті відповідає медитації, а не візії чи погляду (vision). Незважаючи на всю складність і багатогранність циклу, «Двадцять поглядів» виростають із дуже простого «будівельного матеріалу». Це всього декількох тем, що повторюються і розвиваються. Вони таким чином відіграють роль лейтмотивів.

Джерела музичної мови циклу «Двадцяти поглядів на дитя Ісуса» – це метри давньогрецької поезії, французький різновид григоріанського хоралу “plaint-chant”, давньоіндійська ритміка, числова символіка європейського Середньовіччя, орієнтальні лади.

  1. Regard du Père («Погляд Отця»)
  2. Regard de l’étoile («Погляд зорі»)
  3. L’échange («Обмін»)
  4. Regard de la Vierge («Погляд Богородиці»)
  5. Regard du Fils sur le Fils («Погляд Сина на Сина»)
  6. Par Lui tout a été fait («Ним все створено»)
  7. Regard de la Croix («Погляд Хреста»)
  8. Regard des hauteurs («Погляд висот»)
  9. Regard du temps («Погляд часу»)
  10. Regard de l’Esprit de joie («Погляд Духу ра́дості»)
  11. Première communion de la Vierge («Перше причастя Богородиці»)
  12. La parole toute puissante («Всемогутнє слово»)
  13. Noël («Різдво»)
  14. Regard des Anges («Погляд янголів»)
  15. Le baiser de l’enfant-Jésus («Поцілунок немовля Ісуса»)
  16. Regard des prophètes, des bergers et des Mages («Погляд пророків, пастухів та волхвів»)
  17. Regard du silence («Погляд тиші»)
  18. Regard de l’Onction terrible («Погляд благовісного миропомазання»)
  19. Je dors, mais mon cœur veille («Я сплю, але моє серце все бачить»)
  20. Regard de l’Église d’amour («Погляд церкви любові»)

Смисловим стержнем циклу є ТЕМА БОГА. Масштаби космічного задуму вимагали від композитора багатозвучної фактури і у вертикальному, і в горизонтальному планах.

Таку побудову фортепіанної фактури сам Мессіан назвав «китицями акордів». Суть «Двадцяти поглядів на дитя Ісуса» найкраще виразив сам Олів’є Мессіан:

«Значно більше, ніж в усіх своїх попередніх творах, я шукав тут виразу містичної любові».

Почути вживу

“20 погядів на немовля Ісуса” у виконанні Антонія Баришевського.

8 грудня, 19:00 Львівський органний зал

Квитки

Facebook

comments